- суміжно
- нар.сме́жно
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
суміжно
Смотреть что такое "суміжно" в других словарях:
суміжно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
суміжно — Присл. до суміжний. •• Сумі/жно ізольо/вані кімна/ти суміжні кімнати, кожна з яких має свій окремий вхід – вихід … Український тлумачний словник
суміж — присл., діал., зах. Поруч, суміжно … Український тлумачний словник
59.080.01 — Текстиль взагалі ГОСТ 4659 79 Ткани и пряжа чистошерстяные и полушерстяные. Методы химических испытаний. Взамен ГОСТ 4659 72 ГОСТ 7000 80 Материалы текстильные. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение. Взамен ГОСТ 7000 66 ГОСТ 8837 83… … Покажчик національних стандартів
драгова (дражна) розробка — дражная разработка dredging Schwimmbaggerbetrieb комплекс процесів з видобування та збагачення корисної копалини (переважно пісків), укладання породи у відвали, здійснюваний однією машиною драгою. Уперше Д. р. здійснена в 1863 р. в Новій Зеландії … Гірничий енциклопедичний словник
сусід — а, ч. 1) Той, хто мешкає поруч, поблизу кого небудь. || мн. Родина, що мешкає поруч, поблизу. •• Ходи/ти по сусі/дах обходити сусідів одного за одним з певною метою. 2) Той, хто займає найближче від кого небудь місце. || Про розташований поблизу… … Український тлумачний словник
напівпустеля — і, ж. Географічна зона, природні умови якої є перехідними від суміжної зони степу до пустелі. •• Зо/ни напівпусте/ль природні зони, що формуються в умовах посушливого клімату і характеризуються безліссям, розрідженістю трав яного та комплексністю … Український тлумачний словник
номіналізація — ї, ж., лінгв. Особливий різновид трансформації, коли вихідні одиниці реченнєвої або суміжної з нею предикативної природи стають морфологізованим чи функціональним (синтаксичним) іменником … Український тлумачний словник
помеженник — а, ч., діал. Володар суміжної земельної ділянки … Український тлумачний словник
помежно — присл. Суміжно … Український тлумачний словник
поміжник — а, ч., діал. Володар суміжної земельної ділянки … Український тлумачний словник
